flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

історична довідка

 

Дивно, історія раніше ніби-то навмисно обходила ці місця стороною. Зовсім поряд, але не тут була Полтавська битва. А через століття під вітами старих каштанів, у сусідньому Лубенському повіті, сумувала Анна Керн, оспівана великим поетом. Гостили у навколишніх повітах Гоголь і Шевченко. Все відбувалося поряд, але не тут. Тут не було нічого: тільки пісок та дніпровські плавні. Багато чого вони можуть розповісти нам сьогодні.

Неподалік від Кременчука в сипучих пісках Дніпровського Лівобережжя незадовго до початку Великої Вітчизняної війни, у 1928 році, ленінградський геофізик Андрій Олександрович Строна знайшов безцінний скарб. Багатокілометровий підземний кряж ховав у собі запаси залізної руди на сотні років. Так була відкрита Кременчуцька магнітна аномалія, яка складалася з десяти родовищ залізистих кварцитів та багатих залізних руд.

На базі перших двох родовищ – Горішніплавнінського та Лавриківського – у 1961 році розпочато будівництво первістка гірничо-видобувної промисловості в Полтавській області – Дніпровського (з 1981 року – Полтавського) гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК).

6 січня 1961 року газета „Комсомольская правда” на першій полосі помістила статтю про будівництво гіганта чорної металургії країни і на його базі – нового міста. Увагу юнаків та дівчат, які прагнули до романтики, не міг залишити байдужими заклик зі сторінок газети: «Есть город Комсомольск-на Амуре, будет город Комсомольск-на-Днепре». Після публікації статті першопрохідники почали називати селище, яке будувалося, Комсомольськ-на-Дніпрі. А на будову з усієї країни тут же потяглися люди.

Селище Комсомольське Полтавської області засноване 29 листопада 1960 року у зв'язку із розвитком гірничорудної промисловості. Рішенням № 791 виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 25 грудня 1961 року населений пункт будівництва гірничо-збагачувального комбінату Кременчуцького району було віднесено до категорії селищ міського типу, йому присвоєно найменування - Комсомольське. Рішенням № 23 виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 15 січня 1962 року селище Комсомольське Кременчуцького району передане в адміністративне підпорядкування м. Кременчука.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 123 від 24 квітня 1972 року селище міського типу Комсомольське Полтавської області віднесене до категорії міст районного підпорядкування з найменуванням Комсомольськ.

З 6 квітня 1977 року Комсомольськ Полтавської області - місто обласного підпорядкування.

Постановою Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» № 1377- VIII від 19.05.2016 року місто Комсомольськ перейменовано на місто Горішні Плавні.

Місто Горішні Плавні Полтавської області розташоване на лівому березі р. Дніпро, на відстані 16 км від міста Кременчука і 90 км від обласного центру - м. Полтави.

Чисельність населення міста (разом з Дмитрівською сільською радою) – 54 701 осіб.

У період заснування смт. Комсомольське, а саме 30  червня 1960 року на підставі «Основ законодавства про судоустрій СРСР, союзних і автономних республік», затверджених Верховною Радою СРСР 25 грудня 1958 року, був прийнятий закон про судоустрій УРСР.  Згідно з ним судова система в Україні складалася з районних (міських) народних судів, обласних судів і Верховного Суду УРСР.

Основним судом в УРСР був народний суд, який був першою інстанцією для всіх кримінальних і цивільних справ. Обласний суд як суд першої інстанції розглядав справи, визначені законом, як суд другої інстанції для народних (міських) судів і порядком нагляду перевіряв законність вироків та рішень народних судів, що набрали вже законної сили. Верховний Суд УРСР був найвищим судовим органом у республіці, він діяв у виняткових справах, цивільних і кримінальних, як суд першої інстанції та головних як суд другої інстанції. Судові колегії Верховного Суду розглядали також протести генерального прокурора СРСР і УРСР, голови Верховного Суду і постанови президії нижчих судів. Найвищим судовим органом СРСР був Верховний Суд СРСР. В його компетенції був нагляд за діяльністю судових органів СРСР, а також союзних республік. Стосовно останніх він розглядав протести голови Верховного Суду і генерального прокурора СРСР на постанови пленумів верховних судів республік, коли вони суперечили союзному законодавству або інтересам інших республік.

Оскільки населений пункт Комсомольськ був адміністративно підпорядкований м. Кременчуку, то на його територію поширювалася юрисдикція народного суду Крюківського району м. Кременчука.

У зв’язку з тим, що з 1977 року м. Комсомольськ Полтавської області отримало статус міста обласного підпорядкування, виникла необхідність у створенні у населенному пункті низки державних установ, таких як прокуратура, нотаріальна контора, народний суд тощо.

Так, наказом № 158 від 20 червня 1977 року по відділу юстиції Полтавського облвиконкому у відповідності до Постанови Президиї Верховної Ради УРСР №1999-9 від 22 квітня 1977 року та наказу Міністерства юстиції УРСР №24/5 від 29 квітня 1977 року з 20 червня 1977 року створено Комсомольський міський народний суд з місцем дислокації м. Комсомольськ.

На підставі ст.89 Конституції УРСР та ст.21 Закону «Про судоустрій УРСР», та відповідно до протоколу виконавчого комітету Комсомольської міської ради депутатів трудящих про результати виборів в народному суді від 19 червня 1977 року, з 20 червня 1977 року зараховано народного суддю Комсомольського міського народного суду Протаса Івана Афанасійовича, який працював на посаді до 1987 року.

Установа була безструктурною.

Апарат народного суду на той час складався з:

Діяльність суду  при  здійсненні  правосуддя  була спрямована  на всемірне  зміцнення  соціалістичної  законності  і  правопорядку,
запобігання  злочинам  та  іншим  правопорушенням і мала завданням
охорону від усяких посягань:

     закріплених у Конституції СРСР і Конституції Української РСР
суспільного ладу, його політичної та економічної систем;

     соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод
громадян,  проголошених   і   гарантованих   Конституцією   СРСР,
Конституцією Української РСР і радянськими законами;

     прав і законних інтересів  державних  підприємств,  установ,
організацій,   колгоспів,  інших  кооперативних  організацій,  їх
об'єднань, інших громадських організацій.

     Комсомольський міський  народний  суд  розглядав  всі цивільні і кримінальні  справи,  за винятком  справ,  віднесених  законом  до відання інших судів. У випадках,  передбачених    законодавством   Союзу   РСР  і Української РСР,  місцевий народний  суд  або  народний суддя розглядали справи про адміністративні правопорушення. Народний суд вивчав і узагальнював  судову
практику,  подавав   правову  допомогу  товариським  судам,  а також
здійснював інші повноваження, надані йому законодавством.

Розгляд   цивільних   і   кримінальних  справ  у  всіх  судах Української РСР здійснювався колегіально. В  суді першої інстанції всі цивільні  і  кримінальні  справи розглядалися у складі судді і двох народних засідателів

При народному суді також діяла рада народних засідателів. Рада народних засідателів була виборним громадським органом, покликаним сприяти міському народному суду в його діяльності по здійсненню правосуддя, контролю за виконанням судових рішень і здійсненню заходів виховного і запобіжного характеру.

Незважаючи на значимість повноважень судової системи, яка постановляла рішення ім'ям України, в жодній Українській Конституції радянського періоду не було закріплено принципу поділу влади, і судова влада, як окрема гілка не відокремлювалась.

Історичним документом, що мав виняткове значення для долі українського народу у пострадянський період став Акт проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою України  24 серпня 1991 року. Вказаним Актом було урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної держави – України, визначено неподільність та недоторканість її території, чинність виключно Конституції і Законів України.

Наступним етапом для розвитку і зміцнення новоствореної демократичної, соціальної, правової держави стало прийняття 28 червня 1996 року  Верховною Радою України Конституції – Основного Закону Держави. Положеннями прийнятої Конституції було затверджено принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, визначено здійснення правосуддя в Україні виключно судами.

Конституція України вперше на конституційному рівні закріпила судову владу як рівноправну й самостійну в системі двох інших гілок влади – законодавчої і виконавчої.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про судоустрій", прийнятого 24 лютого 1994року, в назвах судів першої інстанції виключено слово «народний», тому Комсомольський народний суд був перейменований на Комсомольський міський суд Полтавської області.

До 2002 року організаційним забезпеченням діяльності Комсомольського міського суду Полтавської області займалося управління юстиції у Полтавській області.

29 серпня 2002 року, відповідно до Указу Президента України № 780/2002,  в Україні створена Державна судова адміністрація України, - як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що здійснює організацію забезпечення діяльності органів судової влади та має свої територіальні управління. Згодом - державний орган у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

З цього часу суди виведені з управління Міністерства юстиції України. Організаційне забезпечення діяльності Комсомольського міського суду Полтавської області з 2002 року і по теперішній час здійснює територіальне управління Державної судової адміністрації України  в Полтавській області.

На сучасному етапі діяльність Комсомольського міського суду Полтавської області здійснюється в межах повноважень, визначених Законами України "Про судоустрій і статус суддів", «Про державну службу». 

Комсомольський міський суд Полтавської області є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до основоположних засад здійснення правосуддя, Комсомольський міський суд Полтавської області розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

З 1977 року місцевий суд очолювало 3 голови суду. Так, у період з 1977 року до 1987 року Комсомольський міський народний суд очолював Протас Іван Афанасійович, з 1987 року до 2002 року - Ладика Ярослав Іванович. Тривалий час (з червня 2002 року по січень 2006 року) посада голови суду залишалася вакантною. Виконання обов’язків голови суду здійснювали Окунь Тетяна Вікторівна та Бутенко Світлана Борисівна.

З 09 лютого 2006 року по 29 березня 2019 року посаду голови Комсомольського міського суду Полтавської області обіймав суддя Крикливий Віталій Вікторович.

З 30 березня 2019 року по 28 березня 2022 року посаду голови Комсомольського міського суду Полтавської області обіймала суддя Куц Тетяна Олександрівна.

29 березня 2022 року головою Комсомольського міського суду Полтавської області обрано суддю Солоху Олега Володимировича.

24 червня 2022 року наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України був призначений на посаду керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області Ковтун Данило Станіславович.

За час існування Комсомольського міського суду Полтавської області в ньому здійснювали правосуддя такі судді:

 

Значну частину свого життя роботі в Комсомольському міському суді Полтавської області присвятили колишні працівники:

 

 

Сьогодні Комсомольський міський суд Полтавської області - структурна установа із штатом 29 осіб, де працюють 4 судді та 23 працівники апарату суду.

До штатного розпису суду  входять наступні посади:

Голова суду - 1

Суддя - 4

Керівник апарату - 1

Заступник керівника апарату - 1

Помічник голови суду - 1

Помічник судді - 4

Головний спеціаліст з інформаційних технологій -1

Старший судовий розпорядник - 1

Консультант суду

(по роботі із систематизацією законодавства) - 1

Консультант суду

(по роботі з персоналом) – 1

Старший секретар суду - 1

Секретар судового засідання - 5

Секретар суду - 3

Оператор комп’ютерного набору - 1

Архіваріус - 1

Прибиральник службових приміщень - 2